Як робити цікаві інтерв'ю та якісні новини

Журнал «Я СТУДЕНТ» поспілкувався із відомим українським журналістом, екс-головним редактором «Радио Вести», екс-головним редактором газети «Коммерсантъ Украина» Валерієм Калнишем.

Дайте, будь ласка, пораду, як правильно поставити тон і тембр голосу, аби зробити якісну начитку?
Якщо ми говоримо про новини, тоді тон і тембр мають бути максимально нейтральними. Винятком є лише розважальні новини, які можна якось виділити голосом. За допомогою інтонації ми можемо надати новині певного емоційного забарвлення. Не потрібно поспішати, тараторити, також краще відмовитися від теплоти в голосі.

Чи варто заздалегідь надавати запитання для інтерв’ю, аби людина якось підготувалася?
Ні, краще таких запитань не давати. Якщо вам потрібна інформація статистична, краще попросіть її заздалегідь. Але якщо це повсякденні життєві теми, а тим паче відверті, коли через якесь запитання ви намагаєтеся підштовхнути людину до відповіді, то попередньо запитань надавати не потрібно, бо таке інтерв’ю буде здаватися «сплюснутим». Цей прийом масово використовують прес-служби, і це окрема розмова, адже вони хочуть знати все наперед і, бажано, до останньої коми. Але ми не працівники прес-служб.

Але якщо протилежна сторона наполягає, аби журналіст надіслав запитання, то як бути з цим?
У цьому випадку в силу вступає закон, і він вас захищає. Адже за законом, ви не зобов’язані попередньо надавати запитання.

А після проведення інтерв’ю потрібно давати матеріал на вичитку?
І знову ж, закон. Згідно з ним, інтерв’юер та інтерв’юйований є співавторами.

Якщо новина перевірена лише за одним джерелом, і вже розпочинається ефірний час, то, не перевіривши її до кінця, чи будете ви про неї говорити?
Розумієте, це тема для окремої розмови про мораль, відповідальність та бажання говорити першим. В якийсь момент ти маєш поступитися своєю оперативністю та швидкістю. Якщо ми говоримо про одне джерело, і це новина, яку отримали саме ми, тоді так, я можу це дати брейком, якщо на сто відсотків впевнений у ньому. Якщо я це прочитав десь, то ні, краще зачекаю, нехай не виграю в часі, зате дам перевірену інформацію.

Хотілося б почути ваші поради щодо прямого включення.
Коли вас відправляють на пряме включення, звичайно, краще за все наперед узгодити запитання, які вам будуть ставити. Пряме включення, у будь-якому випадку, довго тривати не буде. Наступного разу, коли йтиме пряме включення, краще вибрати спокійніше місце. Наприклад, у Верховній Раді, коли я займаюся зйомкою та записом, то заходжу в телефонну кабінку, адже коли там знаходишся, то інтершум іде ехом, і ніхто не заважає. Також фрази повинні бути короткими і по-максимуму мають описати те, що відбувається.

Чи замовляли «Радио Вести» джинсу? І якщо так, то чи пропускали в ефір?
Щодо джинси, то виникала така ситуація: у мене були деякі підозри, що той чи інший гість міг з’явитися не випадково. Декілька разів ми це знешкоджували, а так – усіх направляли до рекламного відділу.

Чи є актуальним для сучасного журналіста використання журналістської етики?
Так, звичайно. За професією ми не лише постачальники новин. Місія журналістики полягає в чомусь більшому, ніж просто донесення інформації. Це формування освіти, це якісь високі цінності, тому етика нам потрібна, як нікому іншому. Хочемо ми цього чи ні, але люди нас слухають, більше того – прислухаються, і для когось ми можемо бути нехай не орієнтирами, але певним власним підтвердженням істинності нашої справи. Якщо ми відійдемо від етики, то тим самим будемо потурати темним намірам, і, зрештою, все погіршиться.

 




Далі...


Далі...


Далі...