Нігіна ЮСУПОВА: «Моє хобі взаємопов’язане з навчанням»



Молода дизайнерка

Нігіна ЮСУПОВА

Хочеться надихати інших людей

Про що мріють дівчата в дитинстві? Бути моделями, співачками, актрисами, дизайнерками. Для когось ці мрії так і залишаються в дитячому минулому, а хтось вирішує присвятити своє життя їх реалізації. У цьому номері ми хочемо познайомити вас із дуже цікавою особистістю. Її звати Нігіна, і вона бачить світ через розмаїття одягу та тканин.

Я родом з Узбекистану, ми з батьками переїхали до України. Я зраділа, адже тут більше можливостей творчо реалізуватися. Поки що отримую навички розробки власного одягу. Хочу бути частиною fashion-індустрії, створювати те, що приносить людям задоволення та додає яскравих кольорів у життя!

Де саме ти отримуєш необхідні знання?

Я навчаюся в коледжі Київського національного університету технологій та дизайну. На даний момент закінчила перший курс, тобто тільки-но поринула в навчання. Та можу впевнено сказати, що не жалкую зовсім. До коледжу пішла після закінчення 9-го класу, адже не хотіла чекати ще два роки. Ну зовсім вже хотілося зробити перший крок до майбутньої професії.

Уже відчула себе студенткою?

Поки що не можу так сказати. Досі багато часу проводжу зі шкільними друзями, навчання проходить без різних «екшенів». Тому, мабуть, поки не пізнала всіх «перлин» студентського життя.

Ваша родина планує колись повернутися до Узбекистану?

Ми сумуємо за нашою країною, але Україна стала для нас рідним куточком, дала нам свої можливості та теплоту. До речі, в Узбекистан мене запрошують для різних зйомок. Та все ж моє «відкриття» відбулося саме тут, в Україні!

Моделінг, дизайн, публічність… Чому саме з цим ти хочеш пов’язати свою діяльність і життя?

Ці думки з’явилися ще в ранньому віці й досі мене не покидають. Мабуть, це і є те, до чого лине душа, те в чому бачу себе і зараз, і в далекому майбутньому. Я отримую від цього море емоцій та задоволення. Хочеться творити, аби колись, одягнувши одяг вже мого власного виробництва, дівчата-моделі окрилялися та надихалися так, як зараз я!

З чого ж почалася твоя кар’єра моделі?

Я закінчила школу «New Models», потім були перші кастинги. До речі, в мене була чудова підтримка – це моя молодша сестричка Фарангіз. Дуже пишаюся нею, у свої 6 років вона вже має неабиякий досвід – навіть брала участь у зйомках для журналів. Можна сказати, що моделінг став нашою сімейною справою: на всі кастинги ходимо тільки разом.

Чи не заважає твоє хобі навчанню?

По-перше, я раціонально розраховую свій час, по-друге – хобі взаємопов’язане з навчанням, тому можу сказати, що навіть допомагає добре орієнтуватись у моделях одягу, розуміти принцип пошиття, розбиратися в сучасних тенденціях.

Ні для кого, напевно, не секрет, що між дівчатами-моделями частенько присутня конкуренція. Чи зіштовхувалася ти з подібним?

Ні (усміхається). Можливо, це тільки поки що, але нічого такого не було, робочий процес завжди проходив без ексцесів.

Зважаючи на культуру твого народу, чи не забороняють тобі батьки займатися улюбленою справою?

Наша культура справді трохи відрізняється, але мені пощастило: моя родина досить сучасна. Звичайно, тато спочатку був не в захваті, однак мама переконала його переглянути свої погляди. Ще два чоловіки нашої родини – мої братики – підтримали моє захоплення та завжди дуже за мене хвилюються. Мама – моя найкраща подруга, на кожній моїй зйомці, кастингу, показі вона завжди зі мною.

Що допомагає тобі тримати себе в чудовій формі, аби відповідати модельним стандартам?

Спорт! Обожнюю футбол та волейбол, різні активні ігри, взагалі – рух. Рух – це наше все.

Футбол? Можливо, навіть є команда, яку підтримуєш?

Таааак! «Барса» – чемпіон!

До чого ти прагнеш у житті?

Мрію, щоб все задумане здійснилося. Прагну визнання як дизайнера, популярності, слави. І визнання, в першу чергу, батьками! Все, що я роблю, це все для них. Хочу, аби вони пишалися мною, щоб їхня підтримка, яку вони надали, була виправдана. Я дякую їм за все. Хочу, щоб так було завжди та у всіх!

 




Далі...


Далі...


Далі...