Студентство – величезна міжнародна родина. Кожен виш має свої традиції, а в кожній країні тим паче існують свої особливості. Тож ми починаємо нову рубрику на сторінках нашого журналу «Студенти за межами України».

За принципами Болонського процесу

В Німеччині для вступу до вишу потрібно мати атестат про закінчення гімназії. В залежності від обраної спеціальності відповідно має значення і середній бал атестату. Наприклад, для вступу до медичного вишу середній бал може складати не більше 1,4, в той час як для педагогічного потрібно 3,2. Чим престижніша спеціальність, тим вище має бути бал. Але при цьому варто зазначити, що вище не означає більше. Наприклад, в Німеччині найкраща оцінка – це одиниця, що відповідає нашій п’ятірці, а наша одиниця, у свою чергу, це німецька шістка. Ось така дещо заплутана, як на перший погляд може здатися, система оцінювання.

Для вступу до обраного абітурієнтами ВНЗ не потрібно складати іспити. Зарахування відбувається на основі середнього балу в атестаті. Декілька слів щодо відвідування студентами лекцій. Практичні заняття – суворо обов’язкові, в той час як відвідування лекцій не контролюється. Однак без теоретичного курсу вдало скласти іспити практично неможливо. Не виконані на практичних заняттях лабораторні роботи ведуть до автоматичного недопуску до сесії. Перескласти їх можна тільки вже в наступному семестрі і тільки за умови наявності вільних місць в лабораторії за попереднім записом. Місця в лабораторіях суворо регламентовані кількістю студентів, що навчаються.

Що ж стосується складання іспитів, то вони приймаються переважно в письмовій формі (з метою забезпечення об’єктивності оцінювання знань студентів та для унеможливлення суб’єктивної неточності, що може бути вирішальним фактором у суперечливих випадках). Усних іспитів дуже мало, переважно вони мають місце на старших курсах.

Вічний студент

Найважчим є навчання у перших трьох семестрах (так званий «переддиплом»), саме тому найбільше студентів «відсіюється» саме в цей період. Число таких студентів може складати від 50 до 75 % від тих, що були набрані на перший курс.

Кількість викладачів у виші ніяк не пов’язана з кількістю студентів, які навчаються на факультетах. Наприклад, якщо на першому курсі група складається з 30 чоловік, а на третьому з них лишилось тільки 10, то ні на кількість викладачів, ні на їхню заробітну платню це жодним чином не впливає.

Декілька слів щодо перездачі. Студент, який не склав іспит, має змогу зробити це в наступному семестрі або пізніше. Якщо іспит не було складено, необхідно повторно написати заяву в деканат на ще одну перездачу. У випадку, якщо запит студента не було задоволено, він відраховується з вишу. Якщо студент не зміг скласти іспит, його також відраховують без права навчатися на даній спеціальності в будь-якому ВНЗ Німеччини. Студенти, яких було відраховано навіть зі старших курсів, мають змогу при бажанні знову вступити на перший курс. Саме таким чином реалізується поняття «вічний студент». Якщо студент, допущений до перескладання іспиту, тричі його провалює, то він більше не має права навчатися на даній спеціальності в жодному виші Німеччини. Якщо ж студент все-таки вирішить вдруге отримати освіту після відрахування, то вступає на перший курс, але вже з іншої спеціальності.

Кілька років тому в Німеччині була спрощена система підготовки спеціалістів у вишах у зв’язку з повним переходом на підготовку бакалаврів та магістрів, згідно з принципами Болонської декларації.

Дещо стосовно плати за навчання. Вона складає 574 євро за семестр для інститутів, для університетів – дещо більше. Від неї звільняються особи, які мають неповнолітніх дітей у віці до 11 років, а також студенти, які мають двох або більше братів чи сестер.

Розмір студентської стипендії залежить від прибутків членів родини (батьків, дружини, чоловіка), які визначаються за два роки до початку навчання студента у виші. Чим вище родинний прибуток, тим нижче стипендія, і навпаки. При цьому стипендія складає, в середньому, 500 євро на місяць (при оплаті за навчання 574 євро за семестр). Її розмір також залежить і від умов проживання. Так, наприклад, студенти, які мешкають не дома, отримують більше, оскільки їм доводиться сплачувати за своє помешкання. Таким чином, встановлюються різні умови отримання освіти для дітей з не надто заможних сімей. Стипендія жодним чином не залежить від успішності студентів.

 




Далі...


Далі...


Далі...